+38(093)077-37-46Із кожним днем війни зростає кількість людей, які відчувають на собі її наслідки. Навіть ті, хто стійко тримався перший час, потім спостерігали в себе ментальне виснаження. Адже негативно на психічне здоров’я впливає і звикання до життя в умовах війни. Що таке посттравматичний стресовий розлад? Як він проявляється у дорослих та дітей?
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це порушення психічного стану, що може розвинутися внаслідок травматичної події. Як стверджують лікарі, посттравматичний стресовий розлад проявляється як довготермінова реакція на стрес, а його прояви спостерігають щонайменше через чотири тижні після травматичної події. Симптоми ПТСР можуть виникати здебільшого протягом перших трьох місяців.
Серед тих, у кого може розвинутися ПТСР, виокремлюють категорії:
• ветерани війни
• цивільні, які перебували або все ще перебувають в зоні бойових дій
• жертви сексуального чи/та фізичного насильства
• полонені та жертви катування
• свідки терактів
• люди, які перебували в зоні стихійного лиха
• інші люди, які знаходяться в кризових ситуаціях, що можуть травмувати психіку.
Профілактика ПТСР також передбачає використання лікарських засобів. Фармакотерапія застосовується для запобігання розвитку хроніфікації реакції на травму і посттравматичний стресовий розлад. Крім фармакологічних заходів та разом з ними застосовуйте також психологічні.
Психологічна допомога передбачає вживання заходів, які запобігають розвитку ПТСР, зокрема використання базових підходів:
• інтервенція психологічного дебрифінгу — уважне слухання опису суб’єктивних переживань військовослужбовців під час травматичних подій, включно з описом критичного стресу і кризового керування стресом
• психологічна невідкладна допомога
• травмо-фокусована когнітивно-поведінкова терапія
• покращення навичок керування стресом
• десенсибілізація та репроцесуалізація рухом очей (EMDR)
• психоосвіта
• фізичні вправи, рухливий спосіб життя, йога, керована уява.
Мета заходів психологічного дебрифінгу — навчити потерпілих формувати адекватні реакції на травму і сприяти зменшенню сорому і страху в разі необхідності поділитися своїми переживаннями та емоційними реакціями на бойові події. Дебрифінг проводять у вигляді однієї сесії безпосередньо після травматичної події з усіма, хто перебував під впливом такої ситуації. Мета — сприяти нормалізації реакції на стрес і сприяти бажанню розповідати про свої переживання та реакції. Мультидисциплінарна команда навчає потерпілих навичкам подолання стресу і пропонує додаткові види допомоги тим, хто цього може потребувати. Процедура дебрифінгу гнучка і не жорстко структурована.
Мета кризової підтримки — сприяти зниженню первинного посттравматичного стресу і підтримка у формуванні навичок адаптації до перебування в умовах стресу.
Принципи надання кризової стресової допомоги можна застосовувати одразу після травматичної події навіть у польових умовах, в госпітальних центрах травми, кризових центрах. Більшість форм кризової травматичної допомоги короткочасні і включають щотижневі сесії тривалістю 60—90 хвилин. Формат: груповий, індивідуальний.
Медики все частіше спостерігають, як проявляється посттравматичний стресовий розлад у дітей. Тож дорослим варто бути уважними до будь-яких змін та непритаманних проявів поведінки дитини, щоб вчасно помітити проблему і звернутися до спеціаліста. Посттравматичний стресовий розлад у дітей має різні прояви залежно від віку:
• дошкільний вік — страх, зокрема страх самотності, й підвищену потребу в батьках; проблеми зі сном, безпричинний плач, відмову від звичної їжі, спалахи гніву, замкненість; повернення до поведінки, притаманної більш молодшому віку; відображення подій, що травмують, під час ігор і творчості;
• молодший шкільний вік — безсоння, байдужість до навчання та колишніх захоплень, страх майбутнього, невпевненість у собі, замкнутість, головний біль, проблеми з пам'яттю та концентрацією;
• підлітки — спалахи агресії, бунт, головні та інші болі, тотальну недовіру, заниження самооцінки, безсоння, кошмари, дратівливість, апатію, складнощі з концентрацією, небезпечну поведінку, депресію.
Отже, лікування ПТСР можливе. Тому радьте пацієнтам у разі появи симптомів ПТСР звертатися до сімейного лікаря, психіатра та фахівця із психічного здоров'я. Сімейний лікар може направити на діагностику до психолога чи психіатра. Якщо у дитини спостерігають описані прояви понад три місяці або її поведінка загрожує її життю чи здоров’ю, порадьте батькам звернутися до сімейного лікаря чи педіатра або до психолога.
Важко визнавати це, але війна в Україні триває...5 місяців незламної оборони та протистояння українського народу проти ворога, який підступно і підло веде свою “спецоперацію”. Наша країна відстоює свою культуру, свободу, право на життя, землі, свою націю. Ми пишемо нову історію, де нас, УКРАЇНЦІВ жодна цивілізована країна не зможе назвати “русские”, або це та країна , що біля росії, МИ та на нація, яка своєю кров’ю захищає всю ЄВРОПУ!
Домовитися про мир? З ким? З тією недодержавою, яка вчора підписала згоду на мирний вивіз зерна, а сьогодні влупила ракетами по ангарам в Одесі? Мир, у якому нам ставлять умову віддати свої землі, розстрілюють наших дітей, людей, військових, чоловіків, дідусів, бабусь. Якими областями ми готові пожертвувати заради “миру” ?
Хіба ми хотіли таке дитинство для наших дітей? Невже ми планували вчити їх швидко бігти в укриття і спати у підвалах дитячих садочків? Живучи у 21 столітті ми не могли б повірити, що сьогодні ти живий, поруч з тобою твої рідні та близькі, а завтра тебе вже немає, бо ти невчасно заховався від обстрілів недодержави?
Херсон, Харків, Маріуполь, Донецьк, Луганськ, Чернігів, Суми, Одеса, Миколаїв? Чи можливо хай заберуть все, головне, щоб тихо, мирно? А ми будемо святкувати “мир” біля зруйнованих парків, музеїв, театрів, будинків культури, багатоповерхівок, могил наших сусідів у дворах.
Кому з нас потрібна така свобода від “русского мира”? І де гарантія того, що після цього не будуть летіти бомби і ракети?
З рашистами домовлятися немає про що, тільки ПЕРЕМОГА українців над загарбниками завершить це кровопролиття.
Ресурси, що використані у статті:
https://www.medsprava.com.ua/article/2468-posttravmatichniy-stresoviy-rozlad-dagnostika-lkuvannya