+38(093)077-37-46Після початку бойових дій на Донбасі в Україні збільшилася увага до захисних укриттів. Влада почала їх активно перевіряти, а багато з тих, які перебували у неналежному стані, за останні роки вдалося відновити. У широкому вжитку закріпилося поняття "бомбосховище", хоча насправді у Кодексі цивільного захисту України саме такого поняття немає. Згідно з Кодексом, усі укриття в широкому розумінні визначаються як захисні споруди цивільного захисту. Вони поділяються на:
•сховища,
•протирадіаційні укриття,
•швидкоспоруджувані захисні споруди.
Якщо якась надзвичайна ситуація виникає у мирний час, для захисту можуть також використовуватися:
•споруди подвійного призначення,
•найпростіші укриття.
У разі небезпеки найближчими до вас можуть виявитися саме два останніх. Адже споруди подвійного призначення – це підземні переходи, автопаркінги й метро, а найпростіші укриття – це цокольні приміщення й підвали у житлових будинках.
У герметичних сховищах зможуть заховатися працівники органів влади та підприємств критичної інфраструктури – тобто ті люди, які забезпечуватимуть життєдіяльність міста у разі військової небезпеки або катаклізму, а також організовуватимуть евакуацію населення. Також там організують укриття для хворих, медичного та обслуговуючого персоналу закладів охорони здоров'я, якщо немає можливості евакуювати їх у безпечне місце. У таких сховищах люди можуть безперервно перебувати дві доби.
При цьому передбачається, що основна частина населення у разі небезпеки зможе заховатися у спорудах подвійного призначення та найпростіших укриттях.
Отже, якщо вам загрожує небезпека, бігти потрібно у найближчий підвал, метро, підземний перехід чи паркінг, які визначені як укриття. Тому не зайвим буде знати місце розташування захисних споруд не лише поряд із вашим помешканням, а й поруч з роботою та місцями, які ви часто відвідуєте.
Проте не кожен підвал є захисною спорудою – такі приміщення мають бути відповідно облаштованими – мати вентиляцію, запаси води і місця, де люди можуть присісти. Також варто пам’ятати, що підвали не підходять у разі нальоту літаків – якщо в будинок раптом влучить авіабомба, він може не витримати і просто обвалитися. Станції метро прийматимуть людей лише упродовж 20 хвилин після того, як почне працювати сирена – далі двері замкнуть.
Насправді, бігти і шукати саме «бомбосховище» — ідея так собі. По суті, такого терміну наразі не існує. Для того, щоб населення могло сховатися від ймовірної загрози, у законодавстві передбачені два типи захисних споруд: сховища та укриття (які можуть бути, в тому числі, укриттями подвійного призначення — тобто у мирний час бути звичайним підвалом чи магазином). І між ними є суттєва різниця.
«Укриття — це тимчасова схованка, яка дозволяє захиститися на короткий проміжок часу, «перечекати» небезпеку, а сховище — це герметична споруда, що має забезпечити перебування у ній людей протягом 2-3 діб», — розповідає Олександр Саєнко, військовий експерт НАКО. За його словами, у сховищі повинен бути запас продуктів харчування і води, а також умови для підтримання нормальної життєдіяльності. Укриття ж передбачає перебування людей там кілька годин.
Головна ж відмінність у тому, що саме сховище призначено виключно для працівників підприємств, установ та організацій — наприклад, заводів, лікарень, військових частин. Тобто, в сховище пересічного громадянина, який там не працює, просто так не пустять.
Інтернет-ресурс, на якому розміщені посилання та мапи сховищ, укриттів та захисних споруд по регіонах України: https://visitukraine.today/uk/blog/101/bombosxovishha-ukrittya-ta-zaxisni-sporudi-v-regionax-ukraini.
Ресурси, що використані у статті:
https://glavred.net/article/kuda-spryatatsya-v-sluchae-voennogo-vtorzheniya-vse-chto-nuzhno-znat-o-zashchitnyh-ukrytiyah-v-ukraine-10330386.html